Однією з найпоширеніших категорій земель у власності чи користуванні громадян є землі сільськогосподарського призначення. Це абсолютно логічно, оскільки Україна є аграрною державою і для розвитку цієї галузі необхідна не лише обробка землі та вирощування сільськогосподарських культур, а й наявність приміщень для зберігання врожаю, сільськогосподарської техніки, інвентарю тощо. Про це повідомляє Земельний фонд України, передає agronews.ua.
Наші передплатники часто звертаються за роз’ясненнями, як і які споруди можна законно будувати на землях сільськогосподарського призначення.
Спочатку уточнимо визначення землі сільськогосподарського призначення та правила її використання. Основні положення таких ознак закріплено у статті 22 Земельного кодексу України.
Зокрема, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, проведення сільськогосподарської наукової та освітньої діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення включають:
сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги);
землі несільськогосподарського призначення (присадибні дороги та проїзди, полезахисні лісосмуги та інші захисні насадження, крім віднесених до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями та дворами, землі під інфраструктурою оптового ринку сільськогосподарської продукції, землі під установками виробництва біогазу, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Чинне законодавство України передбачає можливість будівництва об’єктів нерухомого майна на землях сільськогосподарського призначення, але за умови відповідності подальшого функціонального використання цих об’єктів цільовому призначенню земельної ділянки.
Відповідно до Класифікатора видів земельних ділянок за цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (код 01.01 – 01.19) можуть використовуватися для: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства, особистого садівництва, садівництва, садівництва, сінокосіння та випасання худоби, науково-дослідних і освітніх цілей, поширення передового досвіду сільського господарства, надання послуг у сфері сільське господарство, розміщення інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, інше сільськогосподарське призначення, збереження та використання земель природно-заповідного фонду, а також земель запасу під господарські будівлі та двори, під полезахисними лісосмугами, землі запасу (земельні ділянки, не надані фізичним або юридичним особам), землі загального користування, що використовуються як польові дороги, проїзди, під громадські сіножаті та пасовища.
Класифікація типів будівель сільськогосподарського призначення наведена в Державному класифікаторі будівель і споруд ДК 018-2000, який включає (код 1271): будівлі для тваринництва, птахівництва, зерносховища, садівництва, виноградарства і виноробства, силосних і силосних; будівлі для теплиць, рибництва; будівлі лісогосподарських і мисливських підприємств; інші об'єкти сільськогосподарського призначення.
До цього класу будівель також належать: корівники, стайні, свинарники, хліви, конеферми, собаківники, птахофабрики, зерносховища, склади та господарські будівлі, підвали, спиртзаводи, ємності для вина, теплиці, силоси тощо.
Законом України «Про особисте селянське господарство» передбачено, що вони можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
До майна, що використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та домашні тварини і птиця, бджолині сім’ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте членами фермерського господарства в установленому законодавством порядку.
Це означає, що члени особистих селянських господарств мають право будувати склади для зберігання надлишків сільськогосподарської продукції, майстерні для ремонту обладнання та інші споруди для зберігання інвентарю та забезпечення господарської діяльності.
Щодо земель для ведення фермерського господарства, то, як встановлено статтею 5 Закону України «Про фермерське господарство», громадяни, які створили фермерське господарство, мають право на облаштування житла на частині земельної ділянки, наданій для ведення фермерського господарства, яка забезпечує зручний доступ до всіх виробничих приміщень господарства.
Якщо житло членів фермерських господарств розташоване за межами населених пунктів, вони мають право на створення окремої фермерської садиби, якій присвоюється поштова адреса.
Окрема присадибна ділянка — земельна ділянка з житловим будинком, господарськими спорудами, наземними та підземними інженерними комунікаціями, багаторічними насадженнями, розташована за межами населених пунктів. Також фермерське підприємство має право зводити на земельних ділянках, що належать йому та його учасникам, житлові будинки, господарські будівлі і споруди відповідно до затвердженої в установленому законом порядку землевпорядної та містобудівної документації.
На орендованій земельній ділянці фермерське підприємство – орендар має право за письмовою згодою власника (орендодавця) зводити житлові будинки, господарські будівлі і споруди, а також створювати багаторічні насадження, облаштовувати водогосподарські споруди та меліоративні системи відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки в установленому законом порядку.
Земельні ділянки, призначені для ведення садівництва, можуть використовуватися для насадження багаторічних плодових дерев, вирощування сільськогосподарських культур, а також для будівництва необхідних садових будівель, господарських будівель тощо (ст. 35 ЗК України).
На земельних ділянках, наданих для ведення садівництва, відповідно до статті 36 Земельного кодексу України не допускається насадження багаторічних плодових дерев, а також будівництво капітальних будівель і споруд. На таких земельних ділянках можуть будуватися тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від негоди. Після закінчення строку оренди земельної ділянки зведені тимчасові споруди повинні бути демонтовані власниками цих споруд за власний рахунок.
Таким чином, законодавство дозволяє будівництво капітальних споруд на землях сільськогосподарського призначення, але важливо пам’ятати про обмеження та винятки, передбачені для окремих випадків.
