Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває у спільній власності кількох родичів, порядок сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) залежить від того, чи визначені в документах частки співвласників. Про це повідомляє Держземкадастр України, передає agronews.ua.
Відповідно до абзацу. 14.1.114-2 пункту. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що мінімальний розмір податкового зобов’язання (МПЗ) – мінімальний розмір податкового зобов’язання зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням якого покладено на контролюючі органи, пов’язані з виробництвом і реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або у власності, та/або користуванні (оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування) земельних ділянок. ділянок, віднесених до земель сільськогосподарського призначення, розрахованих відповідно до Податкового кодексу України.
Таким чином, МПЗ – це обов’язковий платіж, який являє собою мінімальну суму податків, яку повинен сплачувати власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення, віднесеної до земель сільськогосподарського призначення.
Якщо земельна ділянка має кількох власників і межі між родичами не визначені в натурі (на-місцевості), то правила розрахунку ПМД залежать виключно від того, як оформлені документи на право власності та які відомості про власників містяться в Державному реєстрі речових прав.
Наприклад, якщо земельна ділянка належить родичам спільно як єдиному цілому (наприклад, подружжю або членам фермерського господарства), а в державному реєстрі чи державному акті не вказана частка кожного з них у відсотках чи частках (йдеться про спільну власність), то в цьому випадку податковий орган розраховує ПСП порівну для кожного із-співвласників.
Наприклад, якщо власників троє, то податковий орган розділить суму оподаткування за всю ділянку між трьома власниками та надішле кожному родичу окремі податкові повідомлення (податкові рішення).
При цьому ці родичі можуть укласти між собою письмову угоду та визначити одного платника, який сплачуватиме МПЗ за всю ділянку. Для цього необхідно буде письмово оформити домовленості між родичами та повідомити податкову службу за місцем реєстрації.
Якщо в документах вказані частки кожного співвласника (йдеться про спільну часткову власність), але межі на земельній ділянці не визначені (паркан чи межа на самій ділянці не встановлені), то в цьому випадку податковий орган також розраховує загальну суму оподатковуваного доходу на всю ділянку, а потім ділить суму строго пропорційно кількості співвласників і розміру їх часток у спільній власності. права власності відповідно до зареєстрованих відомостей про частки в Державному реєстрі речових прав.
Підсумовуючи, якщо земельна ділянка перебуває у спільній власності кількох осіб, а межі в натурі не визначені, то нарахований податок МТС необхідно сплачувати: або кожним співвласником окремо, рівними частинами (якщо між ними немає домовленостей), або одним із співвласників, якого всі-власники уповноважили на це за згодою та повідомили про це податковий орган.
Крім того, якщо земля перебуває у спільній частковій власності, де кожен співвласник має чітко визначену частку та це підтверджено даними реєстру (навіть якщо межі в натурі не визначені), то кожен співвласник самостійно сплачуватиме МДЛ пропорційно своїй частці та розрахунку, отриманому від податкового органу.
